Микола Андрійович Давидов, завідувач кафедрою народних інструментів Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського, доктор мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України, академік Міжнародної академії інформатизації (з інтерв'ю журналісту Вікторії Івченко, грудень, 2003 р.):

"Ігор Завадський - один з моїх випускників, який постійно знаходиться на сцені. Він живе заради публіки, він - справжній артист.
...Минулого року, у День Києва, було дуже спекотно, весь Хрещатик і площа біля філармонії були заповнені людьми. Завадський запросив мене в цей день до філармонії на свій концерт. Заходжу - повний зал: і в партері, і на балконі. Повний зал! А на вулиці - народні гуляння, децибели звуків. Я здивувався, подумав, може глядачі посидять одне відділення, а потім втечуть на свято. Ні! Глядачі сиділи два відділення! І сприймали Шопена, Вівальді, Баха .. Це було просто дивовижно".

Микола Іванович Різоль, народний артист України, професор Національної музичної академії України імені П І.Чайковського (з інтерв'ю каналу "1+1", 5.11.1999 р.):

"Ігор Завадський - видатне явище в музичному мистецтві. Він досконало володіє інструментом, має дуже цікавий і складний в технічному відношенні репертуар. Я слідкую за Ігорем вже багато років, часто консультував його в період навчання в Музичній академії, і повинен сказати, що він не зупиняється на досягнутому, а це- головна риса таланту. В Києві зібрати велику аудиторію вдається далеко не кожному видатному музиканту. Мені приємно, що сьогодні Ігоря ідуть слухати сотні людей. На концертах Ігоря Завадського - дуже солідна публіка, яка розуміє високе мистецтво".

Ніна Митрофанівна Матвіенко, народна артистка України (газета "Хрещатик", 12.11.2002 р.):

"Я дуже люблю Ігоря Завадського за його талант... Його музика - ніби Боже благословення. Послухала її, немов у церкві побувала..."

Микола Петрович Мозговий, народний артист України (з інтерв'ю каналу УТ-1, 10.12.2000 р.):

"Ігор Завадський- унікальне явище. І це чудово, що це явище тут, в Києві, а не в Мілані, як Шевченко..."

Герман Юрченко, Директор Полтавской областной государственной филармонии, заслуженный деятель искусств Украины (г. Полтава, 25.11.2001 р.):

Мы были чрезвычайно рады впервые принимать в Полтаве в рамках проведения 5-го Международного фестиваля искусств «Зимняя фантазия-2001» музыканта, о котором много читали, много слышали и ждали того момента, когда сможем познакомиться с его искусством.
И вот 25 ноября такая счастливая встреча состоялась в зале филармонии. Великолепное мастерство, поразительная виртуозность, сама блестящая программа, подкупающая свобода и артистичность – все это сделало концерт событием не только самого праздника, но и всей культурной жизни города. Зал восторженно приветствовал молодого исполнителя и вселил надежду полтавчанам, что в скором времени Артист подарит им такие же незабываемые мгновения в самом престижном зале Полтавы – музыкально-драматическом театре им.Н.В.Гоголя.
Желаем Вам, Игорь, новых творческих свершений, побед; большого яркого будущего; внимания и поддержки власти, государства, меценатов, прекрасных и чутких аудиторий.

Олесь Пошивайло, Директор Музею гончарного мистецтва (Полтавська обл., с.Опішня, 26.11.2001 р.):

Гончарська столиця України очистилася від скверни повсякденності благодатною музикою, що звучала з натхненної душі й акордеона Ігоря Завадського. Та й сам митець здавався космічним прибульцем, який зійшов на Землю, щоб помножити число прихильників гармонії і краси.
Мужності, сили, натхнення і пречистої безпосередності на многая-многая літа на шляху підкорення музичних вершин і утвердження величі Творчого Духу!

Герман Юрійович Юрченко, директор Полтавської обласної державної філармонії, заслужений діяч мистецтв України (з інтерв'ю журналісту Вікторії Івченко, грудень, 2003 р.):

"Ігор Завадський не лише блискучий виконавець, він чуйна людина - жодного разу не відмовився, а навпаки, з великим бажанням бере участь у благодійних концертах для дітей і молоді, даруючи їм радість спілкування з високим мистецтвом. Незабутнім для слухачів стали його сольні концерти в Полтаві та Києві, де він виступав у супроводі камерного оркестру нашої філармонії.
    А як аплодували йому вдячні глядачі в Національному палаці "Україна" під час звітного концерту Полтавщини в листопаді 2003 року!
    Ми пишаємося тим, що разом з іменем заслуженого артиста України Ігоря Завадського звучить "артист Полтавської обласної філармонії".

Джонатан Карлссон, президент Міжнародного фестивалю акордеоністів у Рейк'явіку (липень, 2003 р.):

"Зіркою фестивалю став класичний акордеоніст Ігор Завадський (Україна), молода людина, що дуже скоро стане суперзіркою! Його техніка та інтерпретація майстрів класики були настільки неперевершеними, що почуття та слух ісландської аудиторії й музичних критиків були дуже глибоко вражені."

"Русский глобус", американський електронний літературно-художній та публіцистичний журнал (№6, 2003р.):

"...На 63-му міжнародному фестивалі акордеоністів в Чикаго, вперше почувши ігру Ігоря Завадського, виконавці та слухачі без сумнівів відзначили - "The best of the bests!"

М.В.Черкаський, директор Хмельницької обласної філармонії (30.05.2006):

У Хмельницькій обласній філармонії проходить музичний фестиваль «Митці України – народу України». На цей фестиваль було запрошено відомого акордеоніста, заслуженого артиста України, лауреата міжнародних конкурсів Ігоря Завадського. 29 травня ц.р. відбувся його концерт. Варто зазначити, що інтерес до цього концерту у хмельничан був великий. Усі квитки було продано задовго до його початку.
    Послухати гру музиканта прийшли і школярі, і студенти, і люди поважного віку, і музиканти, і просто шанувальники високого мистецтва.
    В концерті прозвучали твори Й.С.Баха, В.А.Моцарта, А.Вівальді, Т.Альбіноні, А.П’яццолли, Ф.Шопена та ін.
    Ігор Завадський зачарував слухачів своїм глибоким проникненням у драматургію музичного твору, блискучим володінням інструментом і засобами музичної виразності, тонким відчуттям стилю авторів, артистизмом виконання.
    Подоляни бажали музиканту міцного здоров’я, натхнення, щастя, оптимізму, цікавих зустрічей і слухачів.

Ольга Приндюк, музичний критик (01.06.2006 року):

Ігор Завадський відсвяткував “День народження акордеону”

    23 травня 1829 року органним майстром Кирилом Деміаном у Відні (Австрія) було запатентовано новий музичний інструмент – акордеон. “Орган у мініатюрі” полюбили у багатьох країнах світу, за широку душу, тобто діапазон звучання, за здатність виражати усі людські почуття: від скорботи до безтурботної радості, за мобільність. Саме завдяки цим якостям акордеон охоче використовують у багатьох музичних жанрах: від року до академічної музики, де інструмент одразу стає своїм.
    У Києві єдине місце, де святкують День винаходу акордеону – Будинок актора. Тут вже третій рік поспіль всесвітньо відомий український акордеоніст, заслужений артист України Ігор Завадський організовує Міні-фестивалі, з метою показати широкі можливості акордеону. Концертна програма “День народження акордеону”, яка відбулася 23 травня у Будинку актора, зібрала найкращих майстрів клавішного та кнопкового акордеону з різних міст України та Росії. Концерт мав на меті також запис фрагменту нового альбому та презентацію веб-сайту Ігоря Завадського www.zavadsky.net.ua. На усіх присутніх чекав сюрприз.
    У першому відділенні прозвучали твори композиторів-класиків: Й.С.Баха, В.А.Моцарта, Л.К.Дакена, А.Вівальді, Т.Альбіноні, Ф.Шопена та І.Альбеніса у виконанні заслуженого артиста України Ігоря Завадського.
    “Органна токата ре мінор” та “Органна хоральна прелюдія” Й.С.Баха підготували публіку до видатного твору Моцарта “Реквієм”. Ігор Завадський разом із зменшеним складом (14 чоловік) хору Київського державного академічного театру опери та балету для дітей та юнацтва виконав дві частини твору – “Конфутатіс” та “Лакримозо”, які стали одкровенням для публіки. Будинок актора має прекрасну акустику, у залі також були відсутні підсилюючі мікрофони – усе це надало можливість слухачам насолодитися чистим звуковим потоком протягом усього концерту. Одягнуті у чорне хористи, білі, декоровані архітектурним “мереживом” стіни колишньої караїмської кенаси, плюс космічні висоти музики Моцарта – усе це викликало в уяві асоціації з таїнством церковної меси. Цей ефект підсилювали запалені свічки в руках хористок під час виконання заключної частини “Реквієму” “Лакрімозо”.
    У концерті А. Вівальді “Зима” (перша та третя частини ) Ігор Завадський один гідно пролетів усі головоломні партії соліста та ансамблю, блискуче виконав тремоло міхів. Подекуди “верхи” акордеону дуже нагадували “верхи “скрипки . Це викликало бурхливі овації публіки та вразило поважних гостей, які знаходилися в залі. Відомий італійський художник Джене Помпа (Асоціація Сполетто Арте), який приїздив до Києва з виставкою, не втримався і подарував Ігору копію-літографію своєї картини “Весна” з авторським знаком.
    Лірико-драматичний твір “Адажіо” Томазо Альбіноні є одним із найбільш помітних творів у репертуарі Ігора Завадського, оскільки акордеон один виконує партії усіх інструментів симфонічного оркестру, демонструє свої широкі тембральні можливості. В “Адажіо” акордеон у руках маестро звучав потужно та поліфонічно.
    Перше відділення концертної програми увінчали “ Ноктюрн до дієз мінор” Ф.Шопена та “Астурія ” І.Альбеніса.
    У II відділені концертної програми не всі заявлені в афіші артисти змогли прийняти участь, що ніяк не відбилося на й без того насиченій програмі. Перед публікою виступили найкращі майстри кнопкового та клавішного акордеона з України та Росії, як молоді, так і досвідченні музиканти. В програмі прозвучали твори різних жанрів: авангард, сучасна академічна музика з етнічними мотивами, джаз, естрадна музика.
    II відділеня відкрили авангардні твори у виконанні лауреатів міжнародних конкурсів: Роман Ліцман з Сумської області (“Балетоманія” - В.Мелоккі), Ольга Міткевич з Єнакієво (“Танець вітру” - Л.Піхлаяма), Юрій Кіпень зі Львова (“Іскринки” – М.Мошковський). Віталій Ісаєв студент IV курсу НМАУ ім.П.І.Чайковського виконав “Іспанський каприс” Моріца Мошковського. Викладачі часто радять Віталію “грати із нормальним виразом обличчя”, що заважає акордеоністу повністю розкритися. Але артистичність і самобутню манеру гри Ісаєва відзначила публіка та нагородила юнака бурхливими оваціями. Віталію прийшлося зіграти двічі на “біс” – теми запальних молдавських мелодій.
    Особливу увагу публіки привернули також два подружні дуети. Росіяни Олена та Руслан Крачковські виконали “Лібертанго” Астора П’яццолли та “Присвячення Астору П’яццоллі” В.Зубицького. Це був справжній джаз, експресивний, непередбачувальний. Пристрасний діалог подружжя акордеоністів став сенсацією концертної програми. Олена та Руслан Крачковські сподобались не лише київській публіці, яка інтуїтивно робить правильний вибір, але й музичним колам Німеччини. Це вже каже про їхній високий професійний рівень… Унікальним є те, що ініціатору “Дня народження акордеону” Ігорю Завадському, вдалося запросити до участі у концерті таких висококласних музикантів ще у якості громадян Росії.
    Окрасою концертної програми став подружній дует Івана та Олени Єргієвих з Одеси. Іван Єргієв заслужений артист України, доцент Академії музики ім.А.Нежданової; Олена Єргієва – скрипалька. Іван виконав версію руського романсу “Очі чорні” Юрія Пешкова, а потім разом із дружиною власну п‘єсу “Променад по Парижу”. Темою для другого твору стала кур’йозна історія з гастрольного життя артистів, яке наповнене несподіванками. Подружня пара – акордеоніст і скрипалька зуміли передати атмосферу паризьких вулиць з їхньою традиційною акордеоновою музикою.
    Останні два номери концертної програми а саме “Лібертанго” Астора П’яццолли та Тіко-тіко Зекіньї де Абреу виконав ініціатор свята заслужений артист України Ігор Завадський. Танго свободи, яке було написане відомим аргентинським композитором продовжує жити в інтерпретаціях сучасних музикантів. Наприклад, деякі іспанські та українські джазмени по-різному трактують задум П’яццолли: іспанська версія “Лібертанго”– це віртуозний дует гітари та фортепіано, в українській акцент зроблено на напруженому ритмі, який підсилюють контрабас та ударні.
    А заслужений артист України Ігор Завадський пішов іншим шляхом – вивів на перший план вокальну тему. В результаті цього “Лібертанго” набуло нових рис: в п’єсі з’явився стрижень – сюжетність та образність. На початку та наприкінці імпровізації – імітація ударних інструментів, а у середині – саме життя, історія, яку кожен розуміє по-своєму під ритм лівої клавіатури кожної долі, у такт із серцем. Тому стає зрозумілим, чому сольні концерти Ігоря Завадського відкривають міжнародні фестивалі, тому що твори у його виконанні є самобутніми, це – власний погляд маестро на традиції академічної музики, вираження свого “я”. Творчість Ігоря Завадського – це той порив, в якому душа та музика – єдині!
    А нещодавно стало відомо, що з 1 червня Ігор Завадський став солістом-інструменталістом Хмельницької державної обласної філармонії після дуже вдалого коцерту в місті. Ажіотаж публіки перевершив очікування директора філармонії, а також атмосферу попередніх концертів Софії Ротару та Ірини Білик.

Ольга Приндюк, музичний критик (30.01.2007 року):

Ювілейний святковий концерт Ігоря Завадського

Наступного року на свій День народження Ігор Завадський планує запросити до участі у традиціному концерті симфонічний оркестр та хор, як і два попередні роки. Але це стане можливим лише завдяки спонсорській підтримці.

Повернутися