Трохи про історію акордеону.

• акордеон К.Деміана (Відень, 1829 р.);
• концертіна Ч.Уїтсона (Лондон, 1829 р.);
• бандонеон Г.Банда (Крефелд, 1846 р.);

Телевізійна передача "Дивись", присвяченна видатним ліворуким українцям.

Доповідь Ігоря Завадського на тему «Шлях до серця глядача» для конференції 23.11.2007 року у НМАУ ім.П.І.Чайковського

Необхідний набір особистих якостей

Будь-який музикант-початківець або професіонал може досягти визнання у публіки. Але не кожен зможе завоювати серця глядачів, їхню щиру любов. Визнають зазвичай тих музикантів, які демонструють на сцені професійні якості: майстерність, впевненість, емоційність виконання програми. Іншими словами те, що є результатом копіткої праці і сценічного досвіду виконавця. Але навіть найвищої майстерності, таланту і відданості своїй справі недостатньо для того, щоб тебе щиро любили й чекали твоїх концертів як свята душі чи походу до церкви. Для цього з самого початку в артисті має бути набір необхідних особистих якостей: доброта, привабливість, простота, відвертість, доступність, безпосередність, сміливість, харизматичність, магнетизм, позитивна енергетика, цілеспрямованість, шляхетність, любов до людей, готовність принести себе в жертву заради інших.

Самовдосконалення, репертуар

Фактор особистості – головний на шляху до серця глядача. Але це лише вихідні параметри, я б назвав їх параметрами душі. Не маючи цих якостей, про глядацьку любов можна й не мріяти. А ці якості починають формуватися ще в ранньому дитинстві. Завдання педагогів побачити їх та розвивати. Після отримання професійних навичок у роки навчання йде самостійне відточування майстерності паралельно з регулярними виступами на сцені. Це роки накопичення досвіду спілкування з глядачами та пошуку свого репертуару. Головний постулат для артиста в репертуарі – любити твори, які виконуєш, і пам’ятати: головне – не що грати, а як грати. Треба розуміти, що не завжди складний академічний репертуар сприяє тісному контакту з глядачем.

Шлях до сцени, подолання бар’єру чиновників

На шляху до серця глядача необхідно подолати низку перешкод щоб потрапити на велику сцену. На кожному кроці будуть зустрічатися чиновники, які не завжди розуміють шляхетні мотиви ще невідомого артиста. Якщо у тебе немає регалій, чиновник швидше за все створить силу-силенну перешкод для виходу артиста на сцену з власної ініціативи. І тут спрацьовує ще один фактор особистості артиста: він повинен створити прецедент, щоб привернути до себе увагу. Це як гра: ти виявляеш винахідливість, щось вигадуєш. Робиш усе, щоб отримати перепустку на сцену, адже ти знаєш, що є унікальним і тобою рухає бажання віддати свій талант, майстерність глядачу, відкрити йому свою душу. Це є проявом артистизму – примусити повірити чиновника в те, що ти є особливим і цінним. Важілями впливу в окремих випадках можуть бути засоби масової інформації і навіть власно видумані легенди та історії, усе що завгодно – але не на шкоду іншим.

Зустріч з публікою, створення неповторної атмосфери у залі

Наступний крок – безпосередньо зустріч з публікою, якщо пощастить подолати бар’єр чиновників. Тобто везіння – це також фактор, що має немале значення. Але щастить у чомусь глобальному лише тільки найгіднішим. Якщо ти гідний і постійно рухаєшся уперед, тобі обов’язково пощастить, рано чи пізно. Чиновників можна і одурити, якщо у тебе немає регалій, грошей, зв’язків або інших аргументів, але публіку ошукати неможливо! Щоб тобі повірила публіка, необхідно мати той набір особистих якостей, про який я згадував вище. Головна ж мета артиста при зустрічах з публікою – створювати ту неповторну атмосферу в залі, заради якої глядачі будуть приходити на концерти знову і знову.

10 правил артиста, як не втратити любов глядача

Завоювати любов глядача важко, але ще важче її не втратити. Пропоную 10 правил для тих, хто хоче присвятити своє життя сцені (інші кожен може знайти для себе сам):

1. Завжди бути на сцені самим собою, відверто і з любов’ю виконувати музичні твори. Поважати свою публіку, але повністю не підлаштовуватись під її смаки та одночасно не бути складним для розуміння.
2. Любити свій репертуар і свій інструмент, демонструючи його широкі можливості. Бажано шукати різні форми звучання свого інструмента з іншими.
3. Кожний концерт віддавати себе повністю, грати як в останній раз.
4. Самовдосконалюватися і не зупинятися на досягнутому. Постійно йти уперед, завжди вигадуючи для своїх концертів щось нове і цікаве для глядача.
5. Не оточувати себе «зірковими атрибутами» і не ставити бар’єр у спілкуванні з глядачем. Мати зворотній контакт і час від часу спілкуватися зі своїм глядачем на концертах і після них. Бажано мати свій сайт для віртуального спілкування.
6. Бути на видноті, не замикатися у своєму світі: спілкуватися із засобами масової інформації, створювати інформаційні приводи через творчість (регулярні концерти, запис музичних альбомів, цікаві проекти).
7. Не робити акцент на особистому житті, на матеріальній сфері або на зароблянні грошей, щоб мистецтво не перетворювалось на ремесло. Пам’ятати: чим більше артист, тим менше він належить сам собі.
8. Не критикувати своїх колег (особливо молодших) і не робити їм «підніжки». Це завжди є проявом слабкості або заздрості. Навпаки, надавати всіляку підтримку талановитим музикантам. Залучати до участі в своїх концертах як обдарованих початківців, так і професіоналів високого рівня.
9. На будь-яку критику відповідати не словом, а новими творчими здобутками.
10. Не жалітися, не чекати доки запросять, а самому іти до людей. І пам’ятати: шляхетна ідея завжди знайде шляхетну підтримку!

Ігноруючи ці правила, можна назавжди втратити любов глядача. Адже так буває: артиста люблять, а потім від нього відвертаються.

Мої роздуми засновані на особистому досвіді і я зараз знаходжусь на шляху до сердець все нових і нових глядачів.

07.11.2007
Заслужений артист України,
лауреат міжнародних конкурсів акордеоністів
Ігор Завадський

Гость из Будущего

Мистерия таланта и жизни

Подарунок до Дня закоханих

Музичний кіт

Несподіваний подарунок